частина

-и, ж.

1) Окрема одиниця, пайка, шматок і т. ін., які відділяються від чогось цілого. || у знач. присл. части́нами. || Ділянка якої-небудь площі, поверхні і т. ін. || Певна кількість кого-небудь, що за якимись ознаками вирізняється із загальної кількості людей.

2) Складова одиниця, елемент цілого. || Складовий елемент, деталь якого-небудь механізму, устаткування, машини і т. ін. || Орган людини, тварини. || Відділення урочистих зборів, ювілейного вечора і т. ін. Запасні частини.

••

Прої́жджа части́на — смуга вулиці, шосейної дороги, якою рухається транспорт.

Складо́ва части́на чого — необхідний органічний компонент, що входить до складу якої-небудь єдності, системи, цілого.

Ходова́ части́на — система вузлів з колесами, гусеницями і т. ін. у машині, за допомогою якої вона може пересуватися.

Части́ни сві́ту — окремі материки.

3) Розділ якого-небудь твору літератури, мистецтва і т. ін.

4) Відділ певної установи, окрема галузь управління, яка-небудь спеціалізована служба і т. ін. Санітарна частина.

5) Окрема військова одиниця.

••

Військо́ва части́на — постійна адміністративна. стройова та господарська одиниця різних родів військ і всіх видів збройних сил, яка складається з штабу, бойових, спеціальних і тилових підрозділів.